Фотовиставка до 10-річчя кафедри журналістики: перші кроки майбутніх професіоналів

27 листопада на факультеті філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника студенти першого курсу спеціальності «Журналістика» презентували фотовиставку з нагоди святкування 10-річчя кафедри журналістики.

На заході були присутні професорсько-викладацький склад кафедри журналістики, декан факультету філології Роман Голод, його заступниця Ірина Стецька, а також гості з Херсонського державного університету – декан факультету української та іноземної філології та журналістики Ірина Гоштанар, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української і слов’янської філології та журналістики, керівниця відділу по роботі з обдарованою молоддю Юлія Юріна та їхні студенти.

«Сьогодні в історії кафедри журналістики розпочинається одинадцятий крок, її друга декада. І цей початок доволі символічний ‒ одинадцять стендів, що відображають крок уперед», – зазначали ведучі свята.

Першокурсники спільно з кандидаткою політичних наук, доценткою кафедри журналістики Наталією Шотурмою у межах дисципліни «Фотожурналістика» працювали над вибором тематики постерів, відточували командну взаємодію та самостійно визначали, які сюжети хочуть висвітлити. Завдяки цьому відвідувачі виставки змогли поглянути на представлені теми з різних перспектив. Кожна група по-особливому презентувала свої роботи, занурюючи глядачів у атмосферу, історію створення постерів та реалізацію своїх ідей. До кожної фотографії студенти підготували авторські підписи, які вони детально пояснили, прагнучи донести свою думку до гостей заходу.

Представлення робіт почалось із постера «Наукові досягнення» Владислава Шептинського, де показав наукові здобутки викладачів кафедри та наголосив на  важливості наукової склададової у начальному процесі. «Час невпинно летить, несучи за собою історію. Кожен із нас залишає відбиток у цій історії: хтось її творить, хтось будує те, що стоятиме довгі роки, хтось живе моментом, хтось залишає за собою традиції; когось не помічають, хоч вони також долучаються до створення цієї історії, а хтось залишає свій відбиток у ній плодами своєї розумової діяльності. І наша кафедра славиться людьми — викладачами і студентами — які невтомно, із жагою працюють, шукають, навчаються і навчають, досліджують і досягають поставлених вершин у науковій сфері», – додає ведуча  Анна Гавришко.

За плідною працею люди забувають про важливість екології. І свідомо чи несвідомо завдають шкоду природі. Цю важливу тему розглядають  Вероніка Шеремет, Ангеліна Тимчук, Юрій Чигур, Віталія Гринечко та Дар’я Базовод  у своїй роботі. «Дихає природа – дихаємо ми» – влучна назва!  Студенти  пояснили чому важливо цінувати природу та всі її дари,  розповіли про ризики, та як вони можуть нашкодити людству, озвучили поради , які допоможуть зберегти довкілля.

Обов’язок людини піклуватись про навколишнє середовище , піклуватись про тих, хто не зможе сам за себе подбати, захистити. Мова йде про наших чотирилапих друзів. Про значущість турботи про тварин детальніше описали в своєму доробку Єлизавета Панаїт, Ірина Гончарова , Христина Лесів та Каріна Олійник.

Студентки відвідали «Дім Сірка» – притулок для тварин у Івано-Франківську, розказали  про умови у притулку, про сумні долі деяких хвостатих та про їх порятунок. «Не будьте байдужими , змініть не тільки свою долю ,а й друга,  хвостатого, ласкавого друга. Долучайтеся до зборів на корм, лікарства та інші життєво необхідні речі для собак. Творіть добро , і воно обов’язково до вас повернеться»,  – зазначає підгрупа.  

Працювати у притулку це кропітка робота,  часто така робота є непомітною для багатьох. Чисті вулиці, доглянутий парк, громадський транспорт – все це запорука комфортного життя. Однак чиїсь невтомні руки щодня роблять це для нас.

Це питання підняли Анастасія Чорней, Аліна Симовоник, Вікторія Постоловська та Тетяна Осташук.

«Технічні працівники, кур’єри, кухарі, водії та інші працівники різних структур. Словами не описати наскільки ці люди цінні. У цьому стенді ми хочемо показати наскільки багато роботи виконується ,яку не всі бачать», – сказала Анастасія Чорней. Студенти висловлюють вдячність всім технічним працівникам, які допомагають жити комфортне життя, незважаючи на не завжди легкі умови праці.

Наступна робота розкрила сенс нашого національного одягу – вишиванки. Детальніше про це показали Олександра Плахта та Аліна Турлей. Презентуючи свою роботу, дівчата приділили багато уваги щодо історії , адже студентки вважають , що вишиванка – це найціннійший скарб української нації, який відображає ідентичність та свободу самовираження. Також Аліна та Олександра повідали цікаве тлумачення кольорів, візерунків на вишитій сорочці, адже кожна ниточка, кожен візерунок несе у собі щось вишукане та неповторне.

Вишиття, орнамент, розписи – все це культурна спадщина України, українського народу. Цю тезу озвучили Сніжана Ткачик, Анастасія Андрухів, Максим Пасайлюк та Віталія Фенюк у своїй роботі «Культурна спадщина крізь час».

«Сьогодення дозволяє кульутурній спадщині звучати в нових форматах (вишивка, орнамент, мурали, інтер’єр), зберігаючи її дух і додаючи власного присмаку», – зробила висновок Сніжанна Такчик.

Стиль – це нести щось своє у світ . Кожен з нас особливий та неповторний, важливо завжди залишатись собою , не боятись проявляти себе так, як ти відчуваєш. «Just стиль, because Франківськ» –  робота яскраво показує , що стиль ‒ це прояв душі, яку виконували Кароліна Гладун, Олександра Красій, Соломія Зварич, Альбіна Бучик та Софія Мушенко.

«Кожен з представлених персонажів на нашому стенді ‒ це не просто модель чи фотографія. Це історія, яку можна побачити в їхніх поглядах, позах і цитатах.

Ми взяли за основу концепцію, що стиль ‒ це не лише зовнішній вигляд, а й спосіб мислення, спосіб висловлювати себе в нашому середовищі», ‒ розповідає Олександра Красій.

Коли ти у своїй стихії, твоя душа не старіє , вона завжди залишається молодою. «Forever young» ‒ тема над якою працювали Анна Комарова, Кіра Коваленко, Дар’я Мартиновська та Софія Іллічова.

«Наш проект ‒ це історія звичайного підлітка, який занурився у тему молодості та життя», ‒ підкреслює Коваленко Кіра.  Студентки показали наскільки цінно бути в моменті, тут і зараз , жити сьогоденням, адже невідомо що з нами буде завтра.

За великими справами ми не замічаємо маленьких приємних моментів, які малюють наш день та настрій! Маленькі моменти великого життя! – назва стенду над яким працювали Аліна Макарова , Маргарита Петрушкіна та Анастасія Полюжин. Цією роботою дівчата нагадали нам цінувати те , що маємо , бо щастя знаходиться у простих речах. Студентки закликають  берегти наше щастя, наші моменти , адже це все що в нас є.

Мирне життя , щасливі усмішки по один бік звідси. По інший бік – важка , невтомна боротьба, яка тягнеться крізь століття. Все це розкрито на стенді «Очима крізь об’єктив: війна і мир». Над роботою працювали Дар’я Казакова, Аліна Литвин та Оксана Лисай.

Один з найемоційніших стендів , який зачепив кожного присутнього. Дівчата розповіли свої історії життя, поділились невимовним болем. «Військові портрети зображують не лише зброю армії, а й уособлення мужності та самопожертви тих, хто її тримає. Їхні погляди розповідають про важкі випробування, які випали на їхню долю, на їхні плечі», ‒ розповідає Дар’я Казакова.

Остання робота зачіпає осередки застиглої пам’яті. Будівлі в яких колись вирувало життя і назва відповідна «Там, де вирувало життя». Над постером працювали Анна Гавришко, Марія Андрійчук, Олександра Малявська, Іванна Шихова та Христина Худин. У стенді показана важливість знати історію та вміти її зберегти, тут розкривається сенс речей , які колись мали більший зміст, час швидкоплинний і його не повернути. «Коли час забирає із собою голоси та кроки він залишає тільки історію», – додає Андрійчук Марія.

На стендах додані QR-коди, кожен код унікальний та ховає за собою багато інформації. Якщо ви хочете дізнатися більше про роботи студентів, то рекомендовано перейти за QR- кодом. Вся робота була зроблена студентами, вони використовували власні фотографії, уміння та знання. Об’єднались та своїми силами створили 11 неповторних стендів. Це лише початок у великій професії журналіста. Віримо, що кожен та кожна досягне своєї мети та доб’ється успіху.

Ми вдячні кожному хто своєю присутністю підтримав наших журналістів- початківців.

Віримо, що такий крок стане початком чогось великого та корисного для майбутнього нашої держави.

Підготувала Кароліна Гладун