9 грудня студенти 3 курсу разом з викладачкою кафедри журналістики Н. Шотурмою завітали на другий фільм «Чистильники» на Мандрівному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.
Вони поринули в таємничу тіньову індустрію модерації інтернет-контенту в третьому світі. Тут вони зустріли п’ятьох «цифрових сміттярів», які Кремнієва долина відібрала з тисяч людей, доручивши видаляти «невідповідний» вміст із інтернет-сторінок. Паралельно студенти побачили людей з усього світу, чиї життя докорінно змінила онлайн-цензура. Зазвичай «чистильник» щодня проглядає й оцінює тисячі складних для сприйняття зображень, від світлин із місць бойових дій до порнографії. Таке не минає безслідно для психіки. Проте за їхньою роботою стоять фундаментальні запитання: що перетворює зображення на мистецтво або пропаганду і що визначає журналістику.
Опісля перегляду кінофільму відбулось спілкування з людиною, яка більше року прожила в Китаї. Денис Квасов розказав, чому в Піднебесній заборонені деякі популярні соціальні мережі, чи можливо обійти цю заборону і яке покарання чекає на порушників.
Організатором проведення фестивалю на Прикарпатті виступила громадська організація «Молода Просвіта Прикарпаття» за сприяння системи безоплатної правової допомоги Івано-Франківській області.
Ілона Аніщукова
Якщо ви думаєте, що у вас жахлива робота, значить ви не бачили фільм «Чистильники»
Вони ті, хто щодня проглядає й оцінює тисячі складних для сприйняття зображень, від світлин жорстокого насилля до дитячої порнографії. А це не минає безслідно.
Щодня наш ранок розпочинається із соціальних мереж: ми стежимо за приватним життям інших. Проходить час і вже хтось стежить за вашими діями. Минає ще тиждень, місяць, півроку і ми не помічаємо, як наше життя докорінно змінює онлайн-цензура.
Що перетворює зображення на мистецтво? А що у пропаганду? Що ігнорувати, що видалити? Чи, може, залишити? Такі питання щодня, щохвилини та щосекунди ставлять «чистильники» – люди, котрі дбають про вашу психіку, ламаючи свою. Просто уявіть на хвилинку, що б було із вами, якби протягом лише одного дня ви побачили мінімум (!) 5 вбивств (в усіх фарбах, без блюру)?
До перегляду стрічки я й подумати не могла, що така професія існує. Хоча вони діють під прикриттям, режисери змогли зв’язатися з деякими з ними і в результаті вийшла непогана «документалка». Але складна для сприйняття. Опісля я хвилин п’ять просто мовчала. Щоб осмислити. Усвідомити. Жахнутися.
Цей фільм буде актуальним для будь-якої сучасної людини, що користується мережею Інтернет. Гляньте фільм і передивіться свої погляди на всесвітню павутину.
